Державний маркетинг. Частина третя. Умови функціонування

У попередніх частинах матеріалу про державний маркетинг мною була виокремлена відмінна риса маркетингової діяльності. Керуючись цим диференціювальним фактором, можна відносити активність господарського суб’єкта, регіону чи держави до маркетингової або ж немаркетингової діяльності.

Цим фактором є конкуренція. Якщо діяльність пов’язана із суперництвом у галузі або на ринку — її можна вважати маркетинговою. Саме з цієї причини дозволю собі не погодитися з думкою багатьох авторів, які під державним маркетингом розуміють сукупність соціологічних досліджень, економічне регулювання, фіскальні заходи та інші аспекти, що, на мою думку, належать до макро- й мікроекономічного регулювання, а також до соціальної та гуманітарної політики держави.

Сучасний світовий економічний простір дедалі менше поділяється національними й наднаціональними кордонами. Величезна кількість глобальних і локальних економічних союзів зводить до мінімуму інструменти національної політики, спрямованої на захист вітчизняного виробника. Водночас дедалі більше підприємств перестають розглядати внутрішній ринок як основний і здійснюють ринкову експансію за кордон.

Глобальний світовий ринок прагне до ліберального Абсолюту, де політичні кордони держав розмиваються, а вся планета розглядається як єдиний ринковий простір.

У попередніх частинах я вже згадував, що маркетинг може існувати лише в умовах досконалої конкуренції. Відповідно, загальний процес глобалізації створює тепличні умови для розвитку маркетингової активності компаній, які сміливо можна називати транснаціональними та трансконтинентальними.

Разом із тим, існують умови, за яких маркетингова діяльність держави є неможливою.

Вона втрачає сенс у системі командно-адміністративного планування. У такому разі підприємства не мають проблем зі збутом, адже система державного планування регулює обсяги виробництва та канали розподілу продукції.

Як відомо, політика — це концентрована економіка. Тож ми не можемо розглядати сучасні економічні тренди у відриві від геополітичних тенденцій, що формують світову економіко-політичну кон’юнктуру.

Так само державний маркетинг виявляється безсилим перед санкціями, товарними ембарго та іншими обмежувальними заходами, які застосовуються наднаціональними організаціями до країн або окремих підприємств.

У наступній частині матеріалу будуть розглянуті приклади організацій, які здійснюють маркетингову діяльність на міждержавному рівні, що належить до сфери державного маркетингу.

Теги: державний маркетинг, держава і маркетинг, governmental marketing, state and marketing, макроекономіка