Система маркетингової екологічної інформації

Екологізація економіки передбачає формування нової концепції управління. Інтегрування природоохоронних завдань у комплекс традиційних господарських цілей означає, що всі фактори виробництва та інфраструктури повинні бути пристосовані до вимог збереження навколишнього середовища. Уже відпрацьована система екологічно орієнтованого управління західного типу не повністю підходить для умов України через суперечності вітчизняного ринкового механізму. Однак, екологічні стандарти необхідно впроваджувати в життя негайно. Зараз, коли держава скоротила втручання в економіку, має зрости відповідальність підприємців і виробників за забезпечення добробуту країни, соціальної, економічної та ресурсно-екологічної безпеки. Одним із напрямів забезпечення успішної реалізації економічних перетворень в Україні з дотриманням стандартів екологічної безпеки може стати розвиток екологічного маркетингу.

Стратегії екологічного маркетингу спрямовані на урахування екологічного чинника в підприємницькій діяльності. Без інформації про вплив підприємства на навколишнє середовище вони не можуть бути реалізовані, оскільки інформація про екологічну ефективність маркетингової діяльності підприємства є основою для ухвалення маркетингових рішень. Тому підприємства, які керуються у своїй діяльності стратегіями зеленого маркетингу, повинні створювати відповідну систему маркетингової екологічної інформації.

Систему маркетингової екологічної інформації можна розглядати як елемент загальної системи, який формує інформаційні потоки про екологічний чинник маркетингового середовища.

Перш ніж розробляти ефективні маркетингові комунікації, необхідно дослідити ринок і поведінку споживачів. Головні завдання продавця на ринку в таких умовах:

• Освіта покупця;
• Ідентифікація екологічних проблем;
• Пропозиція рішень щодо товару.
  

У цьому зв’язку можна виділити п’ять аспектів, які мають підкреслюватися в рекламі товарів:

• Пріоритет довготривалого задоволення споживачів над короткостроковим;
• Пріоритет експлуатаційних витрат над початковими затратами;
• Пріоритет надійності, довговічності й безаварійності над початковою привабливістю;
• Можливість багаторазового використання або переробки продукції й тари;
• Мінімальний екологічний вплив виробництва, розподілу, використання й утилізації продукції.
  

Таким чином, у стратегіях екологічного маркетингу посилюється значущість таких елементів, як інформація і комунікація. Тому підприємства, що реалізують стратегії сталого розвитку, повинні ініціювати зміни в інформаційних і комунікаційних системах маркетингу. Ці зміни повинні включати створення систем екологічної інформації та реалізацію етичних підходів у маркетингових комунікаціях.

Екологічний маркетинг стає важливим елементом у стратегіях підприємств, які прагнуть до вдосконалення екологічної поведінки. Його функції ширші, ніж управління продажами, вони включають навчання споживача користуванню товаром як частину комплексу заходів із просування держави на шляху сталого розвитку.

Теги: екологічний маркетинг, екологічні проблеми, маркетингові комунікації, ecological marketing, ecological information, ecological marketing strategy